Поділ земельної ділянки
Земельну ділянку можливо поділити лише у випадку якщо у неї є присвоєний кадастровий номер та зареєстроване право власності (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно), та на таку ділянку не встановлені обтяження щодо її володіння/розпорядження/користування (застава, арешт і т.д).
Підставою для поділу земельної ділянки є заява власника земельної ділянки та розроблена землевпорядною організацією технічна документація щодо поділу земельної ділянки. Дозвіл на розроблення такої документації від органу місцевого самоврядування (міська/сільська рада) не потрібний.
Якщо власників земельної ділянки декілька, то в такому випадку укладається нотаріальний договір на поділ земельної ділянки між співвласниками:
- про виділення окремих земельних ділянок згідно часток кожного із співвласників (спільна часткова власність);
- про виділення окремих земельних ділянок у рівних частках кожного із співвласників (спільна сумісна власність);
Кадастровий номер земельної ділянки яка підлягає розподілу більше не використовується та переходить в статус архівний, а земельні ділянки які утворилися в результаті поділу отримають нові кадастрові номери.
Цільове призначення новоутворених земельних ділянок в результаті поділу первинної земельної ділянки залишається таким, яке й було у земельної ділянки до поділу.
Для поділу земельної ділянки необхідно:
1. Звернутися у землевпорядну організацію яка проведе обміри земельної ділянки по межі її поділу, та розробить технічну документацію із землеустрою;
2. Зареєструвати новосформовані земельні ділянки в Державному земельному кадастрі отримавши кадастрові номери новоутворених земельних ділянок;
3. Зареєструвати право власності на землю на кожну із новосформованих ділянок отримавши витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Для цього потрібно звернутися в центр надання адміністративних послуг за місцем розташування земельної ділянки або до нотаріуса;
Об’єднання земельних ділянок
Порядок об’єднання земельних ділянок ідентичний порядку поділу земельної ділянки та здійснюється на тих же підставах.
Єдиною особливістю є те, що земельні ділянки які об’єднуються повинні мати однакове цільове призначення землі та межувати між собою (мати спільні точки).